Я знову граю цю нестерпну роль
Я знову граю цю нестерпну роль,
Відгукуюся тільки на пароль.
З народження я долею приречена,
На перевтіленнях кохання зречена.
І будь-яким сюжетом коректуюся.
Та не помітно вам, що я турбуюся.
І до поганого люди звикаються,
Я злюсь, та все одно всміхаюся.
Неначе без повітря атмосфера,
Чекаю кожен раз на режисера.
Він знає як дивитися, як жити,
Кого мені ненависно любити.
Любити щиро я не вмію і не хочу,
Занапастила у собі душу дівочу.
Дивлюся в дзеркало – акторку бачу,
Життя на миті слави трачу.
Слава проходить, забирає роки,
А я її рахую вільні кроки.
Так тісно дихати і пусто бути,
Жодної ролі не вдалось відчути…
19.08.2009
