19.12.2011 22:44 -412 10 | 10 © Тарас Іванів († 2012) Байдужі плигають уста Смурного божевола. Якийсь картинний пустоцвіт Родила кістка квола. Чи це – лиш допис в некролог, Обвитий гіркотою Днювань? Як і в усіх – пролог Укритого двобою В очах, що бачать ще – живуть, Налилися водою… Смиренно річеньки пливуть У вічність сиротою.