Тарас Іванів
Муки п’ють бездоння ночі,
Чайки б’ються в пасмо скель.
Грозові, у піні, очі
Підіймають з дна пустель
Мул піщаних правд і істин –
Ріжуть, тнуть тверде єство
Кам’яне… Безкрилих, злізти
Заставляє в своє дно
Тяжелінь брехні – зигзиця
Порятунку, чи мари…
Летить в вись – подалі птиця,
З місць, населених людьми!
12.07.2012 20:48 Оля Стасюк |
20.12.2011 16:15 Каранда Галина => © |
 Читаю після Тетяниного Дракона. Образ накладається й сюди... від нас і птиця, і дракон втікають... |
20.12.2011 14:45 Сашко Новік |
 Гарно, особливо про птицю. Вона мабуть "синя", бо ворони з людьми наче нормально уживаються |
20.12.2011 13:42 Тетяна Чорновіл => © |
 |
20.12.2011 12:48 Тетяна Чорновіл => © |
 Безкрилих, злізти |