Смуток зими

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Що? Пішов? Мені й не сумно!

Йди! Ховайся за кущами!

То безрадісно й бездумно

Сльози ллє зима дощами.

Я про все забула досі,

Усміхнувшись наостанок!

То верба в зашерхлі коси

Зимній вплутала світанок.

А калина на морозі

Скам‘яніла серед ночі.

Не спиняйся на дорозі.

Не мої то плачуть очі…

Що збулось, те перетліло…

Розійшлись стежки-дороги

Ти не думай, не боліло…

І не сумно ані трохи.

Візьміть участь в обговоренні

21.12.2011 19:21 © ... => Шайковський Олександр

Дякую! :)

21.12.2011 18:59 Шайковський Олександр => Каранда Галина

Писати про все треба!)) Гарний вірш!

21.12.2011 18:36 Оля Стасюк

Гарно.

21.12.2011 18:20 Сашко Новік

Ну в мене більш таке меланхолійне. Коли забута пісня будить спогади

21.12.2011 18:06 Каранда Галина => Сашко Новік

О!!! а чого це й в тебе такі настрої? не балуйся! у нас песимістів і без тебе, хоч греблю гати!))

21.12.2011 18:05 © ... => Сашко Новік

Дякую, Саша! Почекаємо твій схожий настрій :))

21.12.2011 18:00 Сашко Новік

Клас! А в мене схожі настрої, виклав щойно. А паралелізм так точно, гарний такий, теплий

Дякую! :))) гарно сказано! Просто зима плаче дощем... Вірш під настрій...

21.12.2011 17:56 Тетяна Белімова

Сподобався художній паралелізм. Жінка порівнює себе із тендітною калиною, плакучою вербою, ніби у них, як у дорогих і рідних людей, шукає підтримки й розуміння. А ще хочеться додати, "йдучи йдіть", не тупцюйте на місці й не продовжуйте агонію.

а у нас просто - дощ...((((((((

:))) Дякую. У нас дощ з мокрим снігом...

21.12.2011 17:50 Тарас Іванів

Чомусь дуже теплий сум!(

Відповідає назві! (((

) однак сумно!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ