Погляд з дзеркала
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Як же дізнатись, справжні ми, чи ні
В реальному, як нам здається, світі?
У дзеркало погляну на стіні –
Критичний осуд бачиться мені
У променях заломленої миті.
А, може, справжнє ТАМ лице моє?
Я ж лиш відбиток дзеркала он того,
Їх світ крізь скло питання задає:
– Чи зло, неправда в цьому світі є?
Та чи хоч трохи є чогось святого?
Не знаю, що на це відповісти,
Мовчу й уста розгублено стискаю.
В обрамленні скляної тісноти
В німім презирстві щуряться світи
І я відбитком в дзеркалі зникаю.