Веселі зимові загадки
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
З неба він летить, кружляє,
Біло землю застеляє,
В Новий Рік чарує всіх:
Ну звичайно, білий (сніг).
Щоб в мороз не бідувала,
Почепіть на гілку сала.
Чорногруда, білолиця,
Гарна пташечка (синиця)
Він – не лялька й не людина,
На снігу стояти звик.
В нього ніс – смачна морквина,
Хто це? Звісно, (сніговик)
Календар новий чіпляє,
І повсюди поспішає
У дванадцять на поріг
Відгадали? (Новий Рік)
А кого завжди на святі дітвора гукає лунко?
Хто приносить нам цукерки і дарує подарунки?
Має ніс червоний, дивний?
(Це Мороз, дідусь чарівний).
Хто, надівши шубку білу,
У снігу ночує сміло,
Має дуже куций хвіст,
Моркву та капусту їсть
Й часто носить у торбині
Хліба доброго окрайчик?
Це пухкий маленький (зайчик).
Хто приніс в дупло горішки,
Ще грибів та шишок трішки,
Як стрибне, не гнеться гілка?
Так, руда хвостата (білка).
Гори снігу намела,
Новий Рік нам принесла,
Хоч тепла давно нема,
Чарівна пора – (зима)
Він зимою спати звик,
Не святкує Новий Рік,
Має безліч голочок,
Це – колючий (їжачок).
Прийшла до нас у хату,
На новорічне свято,
Прикраси начепила,
Гірлянди засвітила,
Деревце-дивинка,
Чарівна (ялинка).
Мала сукенку чудову,
Вдачу лагідну медову,
Родзинками смакувала,
Десь горішок заховала,
Милувалася в люстерко:
– Солоденька я ( цукерка).
.gif "{#}")
Але найдужче сподобалась:
