26.12.2011 20:35

-

439

3 | 4

 © Оля Стасюк

Правдива казка

з рубрики / циклу «Політичне»

Новий рік творив із неба казку. 

Розплелися вербоньки малі. 

І хотіли тільки мами ласки  

Губенята в холоді тремкі. 

Побрело, маленьке, по заметах, 

Доки сніг білесенький ущух. 

А Нового року вже комета 

Соснам сніжним забивала дух. 

Латані сіренькі чоботята, 

Вже такі потерті і малі. 

Ох, які синенькі рученята! 

Мов ті грудки мерзлої землі. 

Стукає в віконечко сусіднє. 

«Уходи отсюдова, мала!» 

А колись були так всі рідні, 

Коли Русь чаруюче цвіла. 

Стукає в віконечко велике, 

Там - англійська мова їй навстріч: 

«Ти ще без реформ, для нас ще дика.» 

Хто ж її на цю прихистить ніч? 

Склалась у кубелечко із снігу, 

Сам на сам із світом – ну й гаразд. 

Раптом з хати першої пробігом: 

«Ти куди? Ану плати за газ!» 

Новий рік стоїть собі під тином 

І чарунком доторкає віч. 

Хто ж прихистить бідну Україну 

На майбутню новорічну ніч?