20.11.2011 18:00

-

284

3 | 4

 © Оля Стасюк

Знищена еліта

з рубрики / циклу «Політичне»

Пориви мруть й заповідають жити. 

Холодний біль не згасне вже, як в сні... 

Навіки-вічно знищена еліта 

Лишила світ, дарований землі. 

А скільки їх? Чи Стусів, Симоненків, 

Які боролись просто за життя? 

Батькам втирали, як були маленькі, 

Що всі вони руйнують майбуття... 

Розстріляних поля ятрили рани 

Країні, за яку вони ішли, 

Обмануте і любляче сопрано 

Тих матерів, які вже не знайшли 

Живими... 

І молитва помирала, 

Віддавши душу сильну небесам, 

І церква із священиком палала, 

Музеєм атеїзму ставав храм. 

І ось, виходять, знову «за свободу», 

Палають прапорами «за життя». 

Гарячий дух убитого народу 

Осуджує невірні почуття. 

Герої, що «не мали права жити», 

Вкраїнських не простили ще образ: 

Навіки-вічно знищену еліту, 

Відродження Розстріляного час....