29.12.2011 01:47
-
235
    
  2 | 2  
 © Микола Чат

з рубрики / циклу «Я БЕЗЗУПИННО ГОВОРИВ»

Не шукаю більше пафосного Раю, 

Сплинули надії мов ранковий дим. 

Припаду губами я до водограю 

І по вінця душу заполоню ним. 


Хай вода криштальна вихолодить серце, 

Заморозить ревне суму відчуття… 

Прихоплю з собою розсуду відерце, 

Далі поплазую циндрити життя. 

Микола Чат цікавиться

  • Микола ЧатМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2011 09:51  Сашко Новік 

Цікаво, сподобалось

 29.12.2011 01:54  Каранда Галина 

пафосний Рай ... - це ж пекло... і не шукайте... рай - простенький, щирий, рідний, теплий і - з сонечком в махровому халаті, що не дозволить Вам триндити життя)