29.12.2011 00:43
-
317
    
  2 | 2  
 © Одягнута В Чорне

Про все і про нічого

Сповідь тієї, що йде на світанку

Біжи, біжи, хапай життя!.. 

Ти знаєш, що це - сон, 

Та все одно біжи, 

Бо вже схід сонця скоро, 

А може, захід... 

А раптом, далі - пустка?! 

А ти не встиг 

Спіймати щось?.. когось?.. 

Комусь сказать: "Кохаю"? 

Він, може, й знав, та не почув... 

Біжи! Ще, може, встигнеш 

Ту посмішку зустріть і руки, 

Що не давали впасти в осінь? 

А поселили осінь в серце, 

Гріхом і кров`ю обвінчавши. 

Біжи! Хапай... 

Та вже куди і що? 

Назад шляху нема. 

А осінь кожен раз вже інша. 

Все більш чужа. 

Вже не твоя. 

Твоя зосталась там далеко 

Вино холодне пить 

Й сидіть на цвинтарі зі спутаним волоссям, 

Ховати пальці до рукав 

І в темряві шукати очі. 

Воно і сумно, звісно, 

Та не лізти ж  

Увечері в товсту петлю. 

Хіба що вранці... 

То сарказм. 

Але болить щось. 

Щось не так... щось якось... 

Більш ні слова. 

Шкода, що мить така маленька,  

Така коротка, 

А невблаганна, наче осінь, 

Наче схід сонця -  

Йому теж все одно, 

Що разом з ним 

Хтось має йти. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2011 14:24  Сашко Новік => © 

Будь-ласка. Приходь іще)

 29.12.2011 14:15  Сашко Новік => © 

Я пам`ятаю. От тільки імені старого не знайшов. Чи його нема вже, чи тому що я з мобіли.

 29.12.2011 14:12  © ... => Сашко Новік 

моя перша публікація взагалі то теж не про смерть. називається "Чекати на свою весну". вона була опублікована на сайті під іншим іменем, а потім я вирішила опублікувати її з теперішнього профайлу, бо не згадала пароль від старого

 29.12.2011 14:03  © ... => Сашко Новік 

ні, не слухала, але тепер послухаю) дякую за розуміння)

 29.12.2011 10:10  Сашко Новік => © 

З творчістю Менсона знайомий десь по десятку пісень, спеціально не відшуковував. Те що чув подобається, окремо від його образу. Образ теж мощний.
А ти Емілі Отемн слухала?

 29.12.2011 10:07  Сашко Новік => Каранда Галина 

До речі, моя перша публікація не про смерть, не коментована, і ні до кого не огризена)

 29.12.2011 10:04  Сашко Новік 

Гарно. І звучання теж сподобалося. А в чорному нема нічого погано. Мене теж приваблює темна тематика. Особливо музика. Когось може в розпач вганяє, а мене заспокоює. А про світанок, 3-4 години до вподоби, всі сплять, класно.

 29.12.2011 03:54  © ... => Каранда Галина 

Бувайте!

 29.12.2011 03:46  Каранда Галина => © 

))))то й зійдемося на жартах! це буде найкраще!))))))
сьогодні в Порталу день народження!) подаруйте йому квіточку і лягайте спати!)))))))) на добраніч!)))) (а чорних снів доречно бажати?:)) чи все-таки світлих?)))))) щасливо Вам!

 29.12.2011 03:45  © ... => Каранда Галина 

ніколи не говорила тих слів, які ви навели, окрім "краще померти, пізнаючи і розвиваючись"

 29.12.2011 03:32  © ... => Каранда Галина 

я не огризаюсь, а пояснюю, ви ж самі спитали. вважаю за честь пояснити (намагалась як могла).
а деяких людей і в більш поважному віці, ніж мій, цікавлять подібні теми.
ви, звісно, можете спостерігати і сміятись (сміх подовжує життя)))))
я, до речі, теж жарти люблю.
а якщо мой вірші гарні (як ви зазначили), то до чого тут взагалі вдаватися до розмов про вік?

 29.12.2011 03:22  Каранда Галина => © 

а я тут не про ризики і дії, а про спосіб мислення і відношення до життя. до речі, слова "краще померти" з тієї ж "опери", що й слова "я б все віддав за...", і "ніколи і нізащо", "я зроблю для тебе все..." ------вони брехливі і нічого не означають. Вам не здається?)

 29.12.2011 03:15  Каранда Галина => © 

я витоків не знаю)))) та ось скинете ще з десяток віршів, думаю, розберуся))))) от що цікаво: як тільки заходить молодий автор, обов"язково перша публікація про смерть!)) і обов"язково огризнеться, якщо на це вказати!)) збоку доволі цікаво і смішно спостерігати.я поважаю Ваш розум і талант, не ображайтесь. але це дійсно правда. і через кілька років ви самі дивуватиметеся собі сьогоднішній... хоча вірші дійсно гарні.

 29.12.2011 03:13  © ... => Каранда Галина 

як би дорослі так не чинили і не ризикували, то де б була наша цивілізація? вона, звісно, руйнує, однак, не в кам`яному віці ж жити...

 29.12.2011 03:08  © ... => Каранда Галина 

не зрозуміли?

 29.12.2011 03:08  Каранда Галина => © 

а оце можна сказати тільки в молодості)))))))
всі такі були, і всі через це пройшли, і це не унікальність, це норма. так і має бути. а юнацький максималізм лікується життям. правда, знаю кількох дорослих, що не вийшли з цієї стадії...- це і смішно, і шкода їх.

 29.12.2011 03:02  © ... 

і, мабуть, краще померти, пізнаючи і розвиваючись, ніж жити, застигнувши на одній точці

 29.12.2011 03:01  Каранда Галина => © 

а я не засуджувала. я намагалася зрозуміти природу Вашої "чорноти"...

 29.12.2011 02:59  © ... => Каранда Галина 

от вам і всюдисуща відносність речей і суджень.
з чого ми і починали. "чорне" може бути як поганим, так і добрим (я б краще сказала "мудрим")
я прагну пізнати і розказати певні речі, про які багато хто мовчить. кому цікаво, той почує мене, хто боться, хай не слухає. я не закликаю робити так, як я. я просто роблю.
і те, що я роблю можна звеличити, а можна засудити. кожен має право вчинити, як вважає за потрібне.

 29.12.2011 02:51  Каранда Галина => © 

а до чого тут гідний чи не гідний? можна підносити до небес бажання пізнавати, а можна осуджувати за прагнення всюди всунути свого носа... і те, і те буде здаватися правильним при певних умовах. розум і цікавість допомогли людству вижити, вони його й погублять. чули анекдот: з кожною новою спробою запуску електронного коллайдера різко зростає кількість фізиків, які вірять в Бога...

 29.12.2011 02:45  © ... 

треба спішити жити

 29.12.2011 02:45  © ... => Каранда Галина 

до речі, я ціную життя... кожну мить впіймати хочеться, аж болить всередині.. та час, на жаль, невблаганний

 29.12.2011 02:43  © ... => Каранда Галина 

досвід - велике діло. і я проживу, пізнаю, розкажу всім... може, погоджуся з Вами...
та феномен людського життя й смерті цікавив людей в усі часи. і мене цікавить. і хай це небезпечно, але ж... вовків боятись - до лісу не ходить. Недарма ж Фауст Мефістофелеві душу продав за пізнання...
Чи Ви вважаєте його вчинок негідним?

 29.12.2011 02:19  Каранда Галина => © 

завузьке мислення - можливо, не знаю. Ви перші, хто мені про це говорить. досі розуміла практично всіх, кого не розуміла - перепитувала. я не боюся темряви, і моє мислення дуже далеке від позитивного, та я таки намагаюся запхнути його в те русло. а щодо віку... так, він не завжди має значення... але іноді таки має. і я достатньо прожила, щоб не сперечатися з Вами на тему доцільності і небезпеки писати про петлю від першої особи, хай би як гарно й глибоко це не було написано.

 29.12.2011 02:10  © ... => Каранда Галина 

а щодо віку... ви ж знаєте різницю між кількісними і якісними показниками. .. одне одного не визначають)

 29.12.2011 02:08  © ... => Каранда Галина 

мені не дуже приємні означення "гот", "не гот" і т.п. надто умовно і не точно.
я передусім людина, що полюбляє певні речі, а певні - не полюбляє. і на то існує поняття "індивідуальність", коли вподобання окремої людини різняться від вподобань більшості.
я в гармонії зі своїм "чорним". і гармонія - це головне.
смерть, чорне, ніч ... це не основне в моїй творчості. це лише елементи, що допомагають виразити мої ідеї. не сприймайте мої твори так вузько, так буквально.. спробуйте зазирнути ЗА темряву, або поринути в неї... слід позбавитися такого невиправданого забобонного страху перед "чорним", бо такий страх обмежує нашу волю, засліплює очі... зараз не Середньовіччя. "єретиків" не карають. тож спробуйте трохи звільнити мислення від "стандартів позитиву".
без "чорного" не було б і кольорового. пам`ятаєте, як в "Мастере и Маргарите"? Усі речі відкидають тіні.
не слід думати, що я зовсім нічого не боюся. то не так. в мене свої страхи. але темряви, дійсно, не боюся)
P.S. шкода, що ви так вузько і стереотипно сприймаєте дарк-естетику і культуру готики в цілому. вона значно багатша і змістовніша, ніж "захоплення чорним кольором". це так, для нотаток ))

 29.12.2011 01:57  Тетяна Белімова 

Вітаю! Незнайомка у чорному має яскраво виражений талант. ЇЇ мова музична, створює певний ритм навіть у формі верлібру. Поезія непроникна для буквального прочитання, містить у собі глибокі приховані пласти, які потребують ключів для прочитання. На перший погляд, автор по-філософськи розмірковує про швидкоплинність і змінність усього сущого, песимістично нотує невідворотність прийдешнього. На споді вгадується трагічне, шось навіть шекспірівське. Вражаючим завершальним акордом є образ петлі - і "більш ні слова".

 29.12.2011 01:30  Каранда Галина => © 

просто забагато ночі, смерті і чорного для Вашого віку... не забувайте про те, що сильне поетичне слово має здатність програмувати реальність... навчена власним досвідом, тому свідомо уникаю дуже багатьох тем, де можна було б написати сильні вірші... краще як краще...

 29.12.2011 01:26  © ... => Каранда Галина 

а це тут до чого?

 29.12.2011 01:02  Каранда Галина => © 

Ви що, гот?

 29.12.2011 01:01  © ... => Каранда Галина 

навпаки... я от ненавиджу світанки. ненавиджу їх зустрічати. завжди намагаюся якось їх уникнути...
а от вечори я полюбляю... і заходи сонця такі чудові.. такі святкові, таємничі, урочисті, як передмова до казки..
а світанки... то вікно до нового дня сірої буденності

 29.12.2011 00:47  Каранда Галина => © 

Та не лізти ж Увечері в товсту петлю. Хіба що вранці... гіркий сарказм... якщо ввечері не поліз, то вранці вже точно не полізеш!)