Толік Панасюк
Гибла година викручує жили
попався.
У павутиння, у щупальця спрута
надійно.
Хіба що змиритись, на долю поклавшись
не вірю.
Сили послідні зібравши виборюю
гідність.
Хай пропаде квола неміч, безсила
байдужість.
Може не вирвусь, зате не замерзну в
обіймах.
Можна зламати, але впокорити не
вийде.
Чорна година ковтає мій розпач собі на
погибель.
Дрогобич, 2011
04.01.2012 23:51 Каранда Галина => © |
 а за що Ви вибачаєтесь?) вірш прекрасний... просто не хочеться думати, що він про Вас... |
04.01.2012 23:49 © ... => Каранда Галина |
Дякую усім за коментарі. |
04.01.2012 23:49 © ... => Каранда Галина |
Вибачте, зроблю спробу виправитися. |
30.12.2011 22:22 Микола Чат |
 Сильно. вражає! Вітання. |
30.12.2011 17:46 Каранда Галина => © |
ритм і мені сподобався.... але щось аж занадто сумно й боляче Ви цього разу на Портал зайшли... Буду таки вірити в ліричного героя, не хочеться шукати Вас в останніх віршах.... |
30.12.2011 13:18 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! Сподобався ритм! :)) |