Без форми вони
Вбивали в мені
Моє єство.
Кайдани в поділ.
І пронизує твоє
Віроломство.
Ледь жеврію
На межі почуттів
І романів.
Тікала від себе –
І впала у клітку,
До звірів.
Без шатів, прикрас,
В дешевій оправі
Самотності...
Помилуй мене,
На суді, у оковах,
На сповіді...
