05.01.2012 11:51
© Тетяна Чорновіл
Мокрий світанок
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Зима світанки мочить на дощі,
Сповзають краплі з шиб на підвіконня,
І скапують ранковий сон кущі
В зелених трав стривожене безсоння.
Вилискують дахи на сході дня
Промінням сонця, що між хмар зникає.
У пір‘ї сторч бундючне вороння
Торішній сніг по смітниках шукає.
Зимовий дощ холодні ллє струмки,
Безсніжну сірість смутку дня пророчить.
Підкрався вірш, як злодій, у думки
І чимсь щасливим голову морочить.