Тетяна Чорновіл Зима у почестях дощу
Зима у почестях дощу
Все мріє про завали снігу.
Що хочу я? В яку відлигу,
Минаючи спокуси, мчу?
Куди веде стрімка дорога?
За поворотом знов віраж,
Як нерв, оголює пейзаж.
Чомусь в душі снує тривога...
Та перш ніж вирвати стоп-кран
У безпорадності чи гніві,
Зупинка на проклятій ниві…
Де сонячний звучить орган,
Де стугонить в тісноті скронь
Безмежне щастя між плачами,
А мрії сонячні дощами
Спадають спрагло до долонь.
05.01.2012 13:06 © ... => Сашко Новік |
Давай! Не давай! Все одно звернеш!!! |
05.01.2012 10:01 Сашко Новік |
 За поворотом знов віраж, хоча й собі давали слово не звертать з шляху прямого) |
04.01.2012 22:35 © ... => Микола Чат |
Дякую! :)) |
04.01.2012 21:35 Микола Чат => © |
 Сподобалось. |
04.01.2012 21:23 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую за відгук! Звідкись виринають... |
04.01.2012 21:06 Тетяна Белімова |
 Браво! Звідки приходять ці метафори? Одному Богові відомо! |
04.01.2012 19:32 Оля Стасюк => © |
 Прошу! Мені теж вона дуже подобається. |
04.01.2012 19:31 © ... => Оля Стасюк |
Я просто млію від цієї мелодії!!!! Поставила її собі у вірш "Пізні дощі" (прочитай, до речі, один з тих, що вийшов у мене), і слухаю кожного дня майже!!!! Тепер і тут слухатиму!!! Дуже дякую!!!!!!!!!!!!! |
04.01.2012 19:27 Оля Стасюк |
 |
04.01.2012 19:24 © ... => Оля Стасюк |
Дякую, Олю! :)) |
04.01.2012 19:15 Оля Стасюк |
Красиво... |
04.01.2012 19:06 © ... => Сашко Новік |
Дякую!!! Приємно дуже! |
04.01.2012 19:00 Сашко Новік |
Чому ж не знайде? От мені про долоні в мріях сподобалось |
04.01.2012 17:48 © ... => Каранда Галина |
Я чомусь думала, що вірш не знайде розуміння! :)) Приємно! |
04.01.2012 16:54 Каранда Галина => © |
 читала тричі. щоразу відкривалось щось нове. гарно на всіх рівнях. почитаю ще. |