05.01.2012 17:37
-
454
    
  10 | 10  
 © Тарас Іванів († 2012)

Стихає вечір в ліхтаревих плямах, 

Приземний крок туману пошуком снує. 

Між верб заплетених у вслезених убраннях 

Поклін останній живоплоту віддає. 


Таємний закуток в затінку соромітнім 

У тишу зводить день-пройдоху й ночі тінь. 

Ніби підсміюється сич над рухом приті, 

У крику кидає надовкруж сиву слинь. 


Стулились погляди пасльонові пернатих, 

Усе живе забилось снами під каприз 

Пухнастих мороків – сердитих і крилатих, 

Що присадились ницо паволоччю вниз. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.01.2012 22:12  Оля Стасюк 

О, пішла біологія)) Ви не вчений випадково?

 05.01.2012 21:05  Сашко Новік 

гарно, наче додому йду

 05.01.2012 20:36  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! Так і уявляються ліхтареві плями в тумані і таємні закутки, де нічка з днем ніяк не розбереться. Сича тільки не можу уявити! ((((

 05.01.2012 17:54  Каранда Галина => © 

асоціація пішла з Шевченком чомусь.. і блідий місяць на ту пору... просто настроєва асоціація, не зміст, не форма, а саме настрій...