Свята вечеря
Смеркає. Першої звізди проміння
Примирить нових і старих Богів,
І Дідух заколише Бога-сина,
Який зведе колись його на пси.
Не зараз. В кожного своя молитва.
АнгЕли і Сварожі діти
Столом розстелять світлого обруса.
Проситимуть у хату давні і прадавні тіні.
Зберуться всі. У кожного своя причина.
Комусь таємне дійство, а комусь спасіння.
І тихо так з небес полине пісня,
Про тиху ніч в яку не спить Марія.
Дванадцять страв попросять Коляду
Кутею пригостити потаємний світ,
Аби в господі все велося до Ладу,
І добрим був Ярило в новий рік.
Таємна ніч, святкова, величава.
Свята і давня, як сама земля.
Як таїна буття, родина.
Як символи, надія, ворожба.
Дрогобич, 2012 01 05
