06.01.2012 01:46
-
3850 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Толік Панасюк

Свята вечеря

Смеркає. Першої звізди проміння 

Примирить нових і старих Богів, 

І Дідух заколише Бога-сина, 

Який зведе колись його на пси. 


Не зараз. В кожного своя молитва. 

АнгЕли і Сварожі діти 

Столом розстелять світлого обруса. 

Проситимуть у хату давні і прадавні тіні. 


Зберуться всі. У кожного своя причина. 

Комусь таємне дійство, а комусь спасіння. 

І тихо так з небес полине пісня, 

Про тиху ніч в яку не спить Марія. 


Дванадцять страв попросять Коляду 

Кутею пригостити потаємний світ, 

Аби в господі все велося до Ладу, 

І добрим був Ярило в новий рік. 


Таємна ніч, святкова, величава. 

Свята і давня, як сама земля. 

Як таїна буття, родина. 

Як символи, надія, ворожба. 



Дрогобич, 2012 01 05

Публікації: Толік Панасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.01.2013 12:54  Каранда Галина => © 

десь Толік подівся.... з святом Вас, повертайтеся! 

 09.01.2012 14:24  Олександр Новіков 

Цікаво переплелося. Вітаю з Різдвом 

 06.01.2012 01:53  Каранда Галина => © 

І Дідух заколише Бога-сина,
Який зведе колись його на пси.

да.....по-моєму, зараз ми вже їх обох на пси звели.... тільки в свята згадуємо, та ще коли болить...