Я розлетілось на тисячі
Зі студентської теки
дрібних маленьких скалок.
Я розгубилось і знітилось –
воно впало в морок…
а раніше Я було розумним
і все абсолютно знало,
принаймні так думало.
та несподіванки, які Я
ніяк не передбачало
зіштовхнули його у темряву.
а вона така цупка, як реп’ях,
така грайлива, як лимонне желе,
така бридка й огидна, як павутиння.
Я заблукало у темряві…
Стривайте!!! Але це ж моє Я!!!
Київ, 1996-1997