* * *
Доманіцькому С.О.
Ти проникаєш в мої сни.
В саму опівніч… і на парі.
Як ти це можеш? Поясни,
Для мене грані ці незнані.
Ти не прозорий і німий –
Слова любові промовляєш.
І ніжно пальчики мої
Ти у своїй руці зжимаєш.
Я відчуваю на устах
Гарячі і палкі цілунки.
Як прокидаюсь – у очах
Стоять одні і ті ж малюнки.
м.Кам’янець-Подільський, 9.09.2009
