17.01.2012 18:07

18+

483

11 | 11

 © Тарас Іванів († 2012)

Розмови тиші, як розмови серця

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Розмови тиші, як розмови серця –

Коли прислухаєшся, сонний лише біль

Душу обійме, мов в гірку купіль…

Її тепла зима немов торкнеться.

Під смерк пташиння, снігом захмеліле, 

У годівничці створює дебош.

Води люстерко, крижане, оскліле

Дзьобами порпає – у спраглу моторош.

Щезають пагорби у гордовитім сумі, 

Ніч не збагне ніяк, чому всі розійшлись.

Навіть дерева, що погойдувались ввись, 

Змирились стихнути у поночівнім глумі.