Мело густим лапатим снігом.
В машині чутно ледь звучала коляда.
Не розженешся, ні дорога ні погода
Взялась на мою голову зима…
Не всім цікаво знати про мотиви.
Не плакала і не була сумна.
Не впала. - Ні не зупиняла.
Так, випадково, зустрічі шукала.
Ніхто не відає свою дорогу,
Чи ти таких премудростей не знала.
Експресом смерть свою не упіймала.
Не твій це потяг. Не спіткнулась доля.
Хіба обдуриш тих проводирів?
Я сам такий, і розумію все з пів слова.
Ти будеш завжди в натовпі одна,
І до чогось незвичного завжди готова.
Є правила, що рухають світами:
Ти не пройдеш без потяга й провідника.
Він не прийде, коли тобі це треба.
Твоя самотність це лише є гра.
Мете за вікнами не випадково.
Не випадково грає коляда.
Бувай. У кожного своя дорога.
Комусь і в муках дороге життя.
Дрогобич, 2012
