Роздуми на Йордань

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Над білим світом ясне сонце встало.

Вода свята омила наші лиця.

А нам – не так. А нам – все мало й мало!

І у собі так легко помилИться…

Господь дарує нам життя і волю,

А ми ж себе заковуєм в кайдани.

І відчаю натоптуєм мозолі,

І біжимо зализувати рани.

А треба ж тільки, щоб земля родила,

Свята вода нам душі омивала...

Відкрила очі широко людина:

Над білим світом ясне сонце встало!

Лубни, 19.01.2012

Візьміть участь в обговоренні

19.07.2020 13:20 Старченко Наталія Ми... => ©

Свята правда!

Дуже гарний та мудрий вірш, легко читається.

Колись хотіла до блокнота записати, не вийшло. Тепер точно запишу.

26.02.2019 02:18 Галина Пігут => ©

Дуже мудрі слова!

25.02.2019 11:31 Надія Крайнюк => ©

Є такі дуже прості і, разом з тим, дуже важливі речі, про які ми добре знаємо, але весь час чомусь про них забуваємо.

Дякую за вірш.

03.10.2017 11:18 Наталія Старченко => ©

Чудовий вірш. Такий світлий і чистий. Здається, він дарує Надію, допомогає усвідомити такі прості і разом із тим найважливіші речі...

13.04.2013 20:14 Ірина Лівобережна

О, як виважено і все правильно! Просто, і тому геніально!
Я так не вмію, тому звернуся до Роберта Рождественского:
Человеку надо мало:
Чтоб искал и находил.
Чтоб имелись для начала
Друг-один
И враг - один...
Человеку надо мало:
Чтоб тропинка вдаль вела.
Чтоб жила на свете мама
Сколько надо ей - жила...
Человеку надо мало:
После грома - тишину.
Голубой клочок тумана.
Жизнь - одну
И смерть - одну.
Утром свежую газету -
С Человечеством родство.
И всего одну планету:
Землю!
Только и всего.
И - межзвездную дорогу
Да мечту о скоростях.
Это, в сущности - немного.
Это, в общем-то - пустяк.
Невеликая награда.
Невысокий пьедестал...
Человеку мало надо
ЛИШЬ БЫ КТО-ТО ДОМА ЖДАЛ!!!!!
))))))) Наталя, це - для Вас!!!!!