14.09.2009 00:53
-
796
    
  - | -  
 © Оксана Білова

Сім пісень

Чекати хочеш довго-довго, 

Жадане ж прийде у цю мить. 

Ти тільки вмій відчути повно 

Те, про що в грудях так щемить. 


Ввійди у світло дивних тіней, 

Які проходять кожний день. 

І я прийду до тебе, милий, 

І ти почуєш сім пісень. 


(I) Про першу можу й не казати, 

Бо пам’ятаєш, знаю, все. 

Про те, як жили ми, – писати, – 

До цього дня, – не варто це. 


(II) Зустрівшись вперше, зрозуміти 

Нам світ велів, що ми – це «ми». 

І в поглядах усе змінити 

Нам довелося без журби. 


(III) Весь шквал емоцій від кохання 

Змогли з тобою ми пройти. 

І повернулися в «чекання», 

Щоб досягнути до мети. 


(IV) Зробили навіть перевірку, 

Чи розійдуться в нас шляхи. 

І щоб пробачити без мірки 

Мені Себе треба знайти. 


(V) Дороги всі сплелись у вузол. 

Себе – знайшла. А ти знайшов?! 

Щоб відпустити тих, що були, 

Потрібно знати, де ти йшов. 


(VI) Випробувань буде багато, 

Щоб цінував ти те, що є. 

Щоб вірили в Любов ми свято, 

І кожний бачив все своє. 


(VII) Душа угору стрімко рветься 

І Бога прославляє знов. 

Творець так ніжно усміхнеться 

І подарує нам цей сон. 


У казці – бачити надію! 

В сонці – виплакані сльози! 

А вітер розповість про мрію, 

Щоб здійснилися прогнози. 


Прийди у світло диво-ночі! 

Щасливий, наче в напівсні. 

І я подивлюсь ще раз в очі, 

Щоб ти приснився ще мені. 



18.01.08.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!