25.01.2012 00:25

-

300

6 | 6

 © Тарас Іванів († 2012)

Овації Тетяні

Ніби й відсутні вже і радість, і любов 

Від чоловіка – як давно не гріли 

Киплячу ще коханням синю кров… 

Ні, не пішли! Так… - просто, не хотіли. 

І жалості клянуть нічну тугу, 

І як знаходиш ти у ній іскринку 

Давати щастя нам, і саме ту, 

Що розчинилась саме зараз – у цю зимку. 

Танюхи сльози у святий Танюхи день 

Прокрапали на стіл знамення пісні 

Такої може (рідних буков жмень), 

Щоби оваціям всі межі були тісні!!!