Твій від’їзд
Доманіцькому С.О.
Ти від’їжджаєш, відходиш, зникаєш.
Я сумно тебе проводжаю в вікні.
Ніби й досі мене ти в обіймах зжимаєш,
Але ні, це ілюзія – я в самоті.
Ти від’їжджаєш, відходиш, зникаєш,
Імпульсивно зжимаєш і долонях білет,
Та мене, милий мій, там далеко побачиш –
На стіні ти повісив наш спільний портрет.
Хоча знаєш, я завжди з тобою.
Ти мене не помітиш – я поряд стою.
Ти в суботу знов зможеш зі мною
Відчути любові усю повноту.
м.Кам’янець-Подільський, 14.09.2009