Чарівна арка

Доманіцькому С.О.

У Старім місті арка є,

Що ніби сповнює бажання –

Стіна, яку рука торкне,

Всі розуміє сподівання.

Колись так забажав король,

Щоб жити було чарівливо.

І за легендою з долонь

Арка принесла йому диво.

Що б я хотіла загадать?

Ні, не коштовного каміння,

Не хочу бізнесвумен стать...

Мені це справді не потрібно...

Свою долоню прикладу

І загадаю таку долю:

Все ж зберегти любов свою

Й не розлучатися ніколи.

Моє натхнення – то є скарб,

І ти його мені даруєш,

Коли приходиш в моїх снах

І наяву коли цілуєш.

Лети, лети, відлуння мрій,

Полишивши помпезність камню!

Лети високо, аж до зір,

Та все ж здійсни моє прохання!

м.Кам’янець-Подільський, 17.09.2009