Поїзд №624
Доманіцькому С.О.
Провідник відчинить двері –
Я по сходинкам ступлю
І в обійми знов до тебе
Я жадано відлечу.
Ти поїхав тільки вчора…
Ніби вічність вже пройшла.
Пробіжать вночі вагони,
Щоби поряд була я.
Кілька кіл… Дощем омиті,
Сонцем спечені удень,
Вітром уночі сповиті…
Тільки в п’ятницю лишень,
Лиш тоді закружить листя
Від коліс, що швидко мчать.
Мені й зараз вже не спиться –
Ніби завтра від’їжджать.
м.Кам’янець-Подільський, 15.09.2009