03.02.2012 20:03
-
1160
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Найкращій

з рубрики / циклу «ШКОЛА, ВЧИТЕЛІ»

Присвята учительці української мови і літератури Оксані Максимівній,
з пошаною та любов‘ю…

Коли, буває, чую я 

Весняну пісню солов‘я, 

Прийде на думку в ту ж хвилину 

Найкраща вчителька моя. 


Промінчик пам‘яті не згас 

Ще й досі, як зайшла в наш клас, 

І нашу мову солов‘їну 

Любити палко вчила нас. 


Тепер лиш згадую, бува, 

Її науку про слова, 

Як слОва святістю творити 

Святі довершені дива. 


Щорік, подібно солов‘ю, 

Цей спогад в веснах узнаю, 

Хоч не прийдеться вже зустріти 

Найкращу вчительку мою. 


Відомі їй одній стежки 

Ми всі сходили залюбки, 

Її любов до свого краю 

Несу ще й досі крізь роки. 


Що ж дати можу дорогій? 

Складу хіба що оду їй, 

Бо, чим віддячити, не знаю, 

Найкращій вчительці моїй. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.09.2013 19:07  Зельд => © 

Гарна присвята.

 03.02.2012 20:35  © ... => Тарас Іванів 

Мої, мабуть, також вимерли! (((( Просто спогади!

 03.02.2012 20:29  Тарас Іванів 

А мої вчителі вже майже всі вимерли... Гарний вірш!