Дорогому куму
Ви не стільки з’їли – скільки так лякали:
«Мабуть слона з’їв би!» - ви мені казали.
Я ж заховав погреб, і козу, корову.
Вас чекав у гості до себе додому.
А стару кобилу я продав сусіду,
Щоб ви залишились точно без обіду.
Жінку я відправив в скорості до тещі.
Понакладав їжі навіть в її речі.
Нащо так лякали? Ваш город не гірший.
А я третій день вже сиджу не ївши.
18.09.2009
