Листочок - шатун
з рубрики / циклу «РОДИЛАСЬ НІЧ У ЗОРЯНІМ САДКУ»
Зоряне лоно ночі простиглої
Місячне сяйво зронило в поля.
Де під покровом завії достиглої,
Мерзло впокоїла листя земля.
Між переметів, брильянта корицею,
Вітер загайний - байдужий пустун,
Югу мете трав’яною спідницею.
Буро вальсує листочок - шатун.
Довго затримався в гіллі мережному,
Вткатись в осінній не встиг в килимок…
Журно старцює по ясу безмежному,
В мареві сонно-лілейних думок.
Стомлено в’ється душа неприкаяна,
В зорянім шлейфі манливих завій.
А його братія, в кригу упаяна,
Аспідно заздрять свободі такій.
