Хто винен?
Ранок привітний у пізнім зимовім світанні.
Холодно в домі, рахунки не гріють, а жмуть.
День починається, в злому на всесвіт, мовчанні,
Нас, як ягнят, до загону тихо ведуть.
Знову поїздка на працю, крізь тісняву звичну,
Знову начальство диктує умови життя.
Ти ж, як завжди, розгадаєш загадку логічну,
Відповідь знову летить в нікуди, в небуття.
Може потрібно відчути любов до країни,
Речей, що наповнюють змістом, кожен наш день.
Вона ж, Україна, у тому зовсім не винна,
Що, діти не хочуть співати, рідних пісень.
м. Кривий Ріг, лютий 2012 р
