Підслухані мрії
Кожній хатині потрібна родина,
Нехай невеличка, та щоб її гріла,
Щоб рипали двері, відчинялися вікна,
А в вечері тихо про щось гомоніла.
Щоб бігали діти малюючи стіни,
А бабці старенькій хотілось в ній жити.
Кожній хатині – садочок і квіти,
А до порога доріжки з бруківки.
Ганок, альтанка і лавочка в тіні,
Та будка для песика, десь на подвір’ї.
Кожна покинута про щось таке мріє,
Вирватись хоче з свого запустіння.
Де ж їх узяти? щасливі родини,
Щоб ощасливили світ України.
Замріяні тихо вмирають хатини…
До кого ж лелеки завтра будуть летіти?
Дрогобич., 2012
