07.02.2012 13:45
18+
496
    
  5 | 5  
 © Деркач Олександр

Собор

Собор

Стояв собор, білів в пітьмі,

Як символ згоди між людьми.

Собор благав та звав людей,

Замовкли дзвони від ідей.

В шалений час шалені люди,

Продали душі за облуду,

Собор віддали на поталу

І Волю з лихом побратали.

Ой, під розстріляним собором,

Лежать повалені хрести.

О Боже, Праведний, прости

Народ, розділений надвоє.

Брат проти брата став до бою,

Забута віра, ллється кров.

Один - обдурений вождями -

Прокляв і Бога, і Любов.

Другий тернистими шляхами -

Спокусу злоби не зборов.

Забута Віра, ллється кров.

В часи великої провини

Стояв собор серед руїни.

Жадали щастя, землю, волю,

Але вродила зла недоля.

Душа зневірена, в безодні,

Благає милості Господньої.

Собор, прийми у нас спокуту,

Верни людей на шлях забутий.


І ось, під стінами собору

Стоять колишні вороги.

О Боже, Праведний, Благий!

Їх примирили час і муки.

Стоять і в злиднях тягнуть руки:

"Подайте милостиню, люди".

Один - обдурений вождями -

Дали йому медаль на груди.

Другий тернистими шляхами

Пройшов неправду та осуди.

Подайте ж милостиню, люди.



м. Прилуки Спасо-Преображенский собор, 1992 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.11.2013 11:25  Світлана Рачинська => © 

чудовий твір

 11.02.2012 18:08  Сашко Новік 

класно. особливо підсумок мащнейший. людиною, головне, треба лишатись

 07.02.2012 16:46  Антоніна Чернишенко 

Правда, тільки одні медалі получили, а інші, мов вороги для народу

 07.02.2012 16:15  Каранда Галина 

"собори душ своїх бережіть..."

 07.02.2012 15:31  Субота Олександр 

Хороша тема.Дякую!

 07.02.2012 13:49  Тетяна Чорновіл => © 

Правдиво про собори... і про незалежність...