Ти стала озером
Ти стала озером цілющої води,
Таким прозорим і криштально-чистим.
Колись, я повернуся знов сюди,
Осіннім, вітряним, грайливим падолистом.
Скажу тобі, а може промовчу,
І лиш погляну в очі твої сині,
І подумки проситиму в дощу,
Щоб передав подяку хмурій днині.
А сам зірвусь листком і полечу,
Для того щоб лиш впасти в твої хвилі,
Вгорнутись в них, і в плач рясний дощу,
Мелодії почути звуки милі.
І в тім відлунні будеш тільки ти.
В словах тоді не буде більш потреби.
Ми станем витоком бурхливої ріки,
Котрій для щастя берегів не треба.
