10.02.2012 19:50

-

337

4 | 4

 © Оля Стасюк

Віртуальна вечірка

Іменинниці

Із неба падають зірки 

В людські долоні. 

Торкає вітер залюбки 

Так ніжно скроні. 

У небі - знову блиски зір, 

І знову свято. 

і котиться знов нічка з гір, 

Щоб чарувати. 

Перо до рук - і в сон разом, 

Назустріч мрії! 

Щоб тільки відгомін добром 

Із душ повіяв, 

Щоб тільки муза наплела 

Корзинку світла, 

Щоб тільки нічка підняла 

Із річки літо! 

Гуде планета, наче рій 

Веселих скрипок. 

Вже на закуску - краплі мрій, 

Мов маргариток. 

А у перервах - вернісаж 

З самого вітру! 

І весь захопливий пейзаж -  

Маленьке літо. 

Повеселились - і за стіл, -  

Застигнуть ж чари! 

Тут і надії, й вири сил, 

Мов ніжні хмари. 

Літає муза навкруги, 

Радіють зорі. 

Наливки дивної снаги  

Вже ціле море! 

Вечірка ця не має меж, 

Нема й печалі. 

Ось й іменинниці й кортеж -  

Пані Наталі. 

Портальне свято б"є у дзвін 

І ллється ласка. 

Немає перешкод і стін, 

Тут тільки казка....