13.02.2012 13:33
-
246
    
  4 | 4  
 © Польовий Дослідник

Софії Скопіє

Скриплячі сходинки 

Підіймуть пил в проміння 

Що лініями падає з вікна 

Для радісного настрою спасіння 

Чому б нам не підлити ще вина 

Здійснивши спалах 

І знову опинитися у хмарах 

Подалі від усього зла 

Усім нав`язує повинність 

Таємний цього світу цар 

Лише та мить не бачить в ньому цінність 

Де є бокал 

Що змішує потрібну пропорційність 

У прагненні здобути ідеал. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.02.2012 16:23  Деркач Олександр => Софія Скопіє 

таємничисть... вино...спалахи...прекрасно!

 13.02.2012 14:56  Софія Скопіє 

Ого, я аж протверезіла:) Так прямо про те, що я люблю:) Отой пил, скриплячі сходи... Це тепер буде мій улюблений вірш:)

 13.02.2012 14:01  Тетяна Чорновіл => © 

{#}Гарно...

 13.02.2012 13:50  Каранда Галина 

здається, влізла я ненароком в чужу валентинку... головне, щоб Соня її знайшла.

 13.02.2012 13:35  Сашко Новік 

цікаво, мені сподобалося. у вірші пропорційність така як треба