Як важко залишатися собою
Коли бажаєш бути кимось іншим
І не уникнути тоді двобою
Бо хтось із двох все ж має стати гіршим
Чи той що знає хто він є
І не боїться здатись надто грішним
Чи той що тільки все вдає
Для того щоб подобатися іншим.
Як важко залишатися собою
Коли бажаєш бути кимось іншим
І не уникнути тоді двобою
Бо хтось із двох все ж має стати гіршим
Чи той що знає хто він є
І не боїться здатись надто грішним
Чи той що тільки все вдає
Для того щоб подобатися іншим.
30.01.2012 13:36 Софія Скопіє |
Як на мене тут показаний вічний двобій людини у бажанні не зрадити собі і водночас не виглядати невдахою в зграї - себто суспільстві. Будь який вибір, як не крути - це вже програш. Лишаєшся собою - і підписуєш собі смертний вирок, бо тебе нахабно з`їдять або залишать гнити в канаві; лишаєшся пристосуванцем - і життя тобі всміхається, от тільки часом так стає шкода себе справжнього…. І ти починаєш писати вірші про кращого та гіршого. |
28.01.2012 21:05 Сашко Новік |
думки цікаві |
28.01.2012 18:21 Каранда Галина => © |
суть зрозуміла, та щось Ви замудрили... гірший, кращий...- а де критерії, по чому це визначати? |