14.02.2012 05:29
-
156 views
rating 5 | 4 users
 © Чернуха Любов

Закохане сонце

Закохане сонце собою милується в морі, 

Промінчики тішаться відблиском тої краси. 

А хмарки-повії на жарти образливі скорі, 

Питають у нього: Коли цілувати даси? 

Закохане сонце пихато відводить очиці, 

Пустункам у відповідь, просто воно промовчить, 

Ще піде, загляне, в забуті далекі криниці 

І ехо вітання веселе йому закричить. 

Закохане сонце, не любить вітрів і туману. 

Птахів зневажає – його закривають крилом. 

Усі пробачають до себе любов нездоланну, 

Щоб не розізлилось і не обділило теплом. 

м. Кривий Ріг, лютий 2012 р


Чернуха Любов цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Чернуха Любов

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.02.2012 14:10  Тетяна Чорновіл 

Може зійти, як вірш про північнокорейського вождя! 

 15.02.2012 14:05  Олександр Новіков => Деркач Олександр 

=))) точно. захворіло трохи)) 

 15.02.2012 14:04  Деркач Олександр => Олександр Новіков 

Воно ж сонце-  всё таки звєзда

 14.02.2012 16:24  Каранда Галина 

розмір сподобався дуже. за зміст із Сашком згодна. останні 2 рядки я перенесла на людей. буває таке, дійсно... все терпим, щоб не розізлилось і взагалі тепла не лишило...

 14.02.2012 10:39  Олександр Новіков 

цікаво, трохи не такої думки був про сонце, та нічого 

 14.02.2012 09:00  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарний теплий вірш!!! :))