Біжить синок
Біжить синок, сльозинки з очок градом,
Показує колінце, що кровить,
А мама дивиться суворо і не радо
І на непослуха вовчицею гарчить.
Пішов малюк ковтаючи сльозинку,
Гадаючи, ну що в ньому не так.
Он у сусідів доня, як перлинка,
А він росте, немов в траві будяк.
Ти поцілуй і обійми дитину,
У нього ж зовсім не нога болить.
Бо буде пізно відчувать провину,
Даруй тепло, доки його кортить.
м. Кривий Ріг, лютий 2012р
