Іронія
Давай! Cкажи мені ще раз,
Що визнаєш свої всі помилки,
Що доля стала знов за нас,
Які ж тепер ми вороги?!
ТИ об’явив кінець війні???
Так я скажу, без фарсу і похвал,
Коли на полі йшли бої -
В окопі ти тихенько спав.
Коли ти миру пакт складав,
Я воювала ще з собою.
Я мрії там де ти бував
Розкидала на міннім полі
Усе зірвалось, розумієш!
На полі створенім тобою
Так, визнаю, що ти - стратег,
Але героєм я була на полі бою
Усе зривалось на осколки -
Бажання, мрії, почуття.
Зубами перемогу виривала,
Себе вертаючи в життя.
Де був, коли незгоди били???
Коли крізь сльози я тебе звала?!
Тепер кохати вже несила…
Всі сили в мене забрала війна.