Зустріч
з рубрики / циклу «В ритмі життя»
Немало весен відгуло, не знаю скільки літ,
Багато вже минуло свят і бід.
Все линуло, пливло, не зупинявся час,
Він готував, мов гартував з тобою нас.
Ти йшла весною легкою ходою,
Немов летіла в парі з вітерцем,
Лляне волосся знайоме до болю,
Тремтіло, мов листочки над гільцем.
Ще крок, і я полину в осінь,
Де я зустрів тебе і покохав.
І ти - в обіймах, а дощ мене просить,
Щоб більше я тебе не відпускав.
Мовчу. Мовчу не можу говорити,
Уста німіють і слова не тчуть,
Бо серце палко сповнене любити,
А по щоках твоїх сльозинки ллють.