Роздум
Ношу усе сама в собі,
Не лізу я в «чужу білизну»,
Люблю я далі голубі,
І небо, й землю, – всю Вітчизну.
І йдуть за зимами літа,
Життя альбом перегортаю…
Чому ж померла думка та,
Що ДОБРЕ все добром вертає?..
В житті добро усім робила,
Чужий я спокій берегла.
Неправда мрії всі розбила,
Старалась склеїть – не змогла!
І, мов метелик, в шибку, билась,
Горіла все життя в вогні.
Й нічого в світі не добилась,
Бо світ, як бачим, на брехні…
І що ж, скажіть, не так робила?
Ішла по Божому путі,
І людських рис не погубила,
І все побачила в житті…
Я крил над свічкою не гріла,
Але не встигла і збагнуть,
Як на вогні й сама згоріла,..
Шкода, життя не повернуть…
м. Ромни, Червень 2010 р.
