Кипить!
Ти кипиш, а я стою і дивлюся.
Стою і слухаю, як казав Коцюбинський.
А ти кипиш,
а я стою,
а ти спішиш,
а я стою,
я весь час стою
і слухаю,
як казав Коцюбинський,
а ти робиш щось важливе,
щось надзвичайне, бо ти весь надзвичайний,
бо я вся,
закохана в твою надзвичайність,
стою і слухаю
тебе, і твою душу.
Стою.
А ти ні.
І наш час увесь у тобі.
І я рада.
Захоплено стою
і слухаю,
як казав Коцюбинський.