25.02.2012 00:40
-
196
    
  2 | 3  
 © Чернуха Любов

Я не суддя

Я не суддя, щоб присуд зачитати, 

Щоб вирок винести й покінчити зі злом, 

Але так хочеться тих нелюдів карати, 

Душа волає разом із нутром. 


Хтось дав їм право ставити відмітки, 

Ламати долі, креслити шляхи 

І не питають хто? Коли? І звідки? 

Бо ми ж не люди – просто ховрахи. 


Воздасться кожному за вчинені діяння. 

Рука судді знайдеться для усіх, 

Не допоможе навіть покаяння, 

Якщо з усмішкою був скоєний той гріх. 



м. Кривий Ріг, лютий 2012 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.02.2012 14:30  Сашко Новік 

цікаво. перший рядок сподобався

 25.02.2012 11:59  Тетяна Чорновіл 

Так! На все Господня воля! (((

 25.02.2012 10:04  Деркач Олександр 

Завтра Прощена, простіть їх, а там як Бог розсудить...

 25.02.2012 00:43  Каранда Галина => © 

Не допоможе навіть покаяння, Якщо з усмішкою був скоєний той гріх.

мені здається, що якщо гріх з усмішкою, то й покаяння таке ж - нице, нещире, з ухмилкою зневажливою...