Коли ранньою весною струмки талих снігів
і плавучі шматки скреслої криги піднімають рівень річкової води
вище критичного рівня, на Стеблівській ГЕС один за одним
відкриваються щити, щоб спустити небезпечну бунтарку-воду в долину.
Вирвавшись на волю, річка з ревом заповнює своє колишнє русло.
На березі чекають люди з підсаками, бо знають, що після
закриття щита в залишках стікаючих річечок зможуть наловити чимало риби!
Моєму батькові
Шкляренку Петру Йосиповичу присвячую
Таню! Я була у Стеблеві! Відпочивала з батьками на базі відпочинку "Росинка" на річці Рось (80 і 81 роки). Пам`ятаю велику рибу, багато суниць і сосновий ліс... Мені там дуже подобалось! Спогади такі гарні дитячі залишились, як про те місце, куди хочеться повернутися.
ого! пані Тетяно, ви бачили, які запити в Пошуковику: "біографія тетяни чорновіл..." )))))) опублікуйте, раз народ цікавиться!))))
28.02.2012 21:41 Серж => Тетяна Белімова
А що Ви хочете? Черкащина - не тільки край Шевченка, а ще й древній козацький край. Татар-зілля (або чигир-трава) за однією з легенд двали назву древній козацькій столиці - Чигирину... А мені вірш навіяв ще й недавні спогади, коли наші можновладці, побоюючись за свої "сирітські хатинки", збудовані незаконно в заплаві Дніпра, дали команду спустити воду на Київському водосховищі, чим загубили чимало риби.
28.02.2012 21:40 Сашко Новік
28.02.2012 21:38 Сашко Новік
бомба. я правда не рибак, а споживач більше, але азарт пройняв піймать рибину)
У мене були і є знайомі з вінничини, тому я приблизно відчуваю. То Ви чули мою теперішню вимову, а в той час, як дитина приїхала з центральноукраїнського села, в якому російську чула тільки на уроці російської мови від учительки... Українська моя і українська жителя Луганщини відрізнялася разюче! Адже на кордоні з Росією вони іукраїнські слова вимовляють по-російськи твердо. А в нас на Черкащині - навпаки, м"яко занадто (мольоко, льопата і т д) Це зараз у часи телебачення різниці нівелюються, а раніше було законсервовано)
Виявляється, усіх страшенно вразив вірш Шевченка розказаний говіркою Шевченка. Я до тих пір і не знала, що в нас якась особлива вимова.
Я ж чула Ваш голос, і Вашу вимову!)) у нас майже однакові говірки, області ж межують!))))) а от цікаво було б ще й Олю почути, як Ви вважаєте?)))))))))))))))))
У нас на Черкащині найбільше виділяється так звана Гуманська говірка. Вони звук Г пхають куди треба, куди й не треба, а ще у них більш "вінницька" вимова! То ти не помічаєш своїх діалектів!
28.02.2012 19:38 Оля Стасюк
Гарний вірш. А у нас діалектів нема. Хоч завжди захоплювалася закарпатськими))
Я після 8 класу поїхала вчитися в Луганськ в технікум! Технікум, звісно, російськомовний, оточення також. На уроці укр. літератури задали якийсь вірш Шевченка (не пам"ятаю точно, який саме). Мене викликали до дошки розповідати. Я почала - і раптом така смертельна тиша!!!! Вірш довгий, кожен розповідав по декілька рядочків, а я говорю, мене не спиняють. Злякалася в смерть, думала, що зі мною не так!!! Доказала! Всі сидять задубілі, а вчителька питає:- Звідки ти родом?!!!!!!!!!!!!!! Виявляється, усіх страшенно вразив вірш Шевченка розказаний говіркою Шевченка. Я до тих пір і не знала, що в нас якась особлива вимова. А це недавно наткнулася на назву праці: Євген ПИЛИПЕНКО (Умань). ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОВІРКИ СЕЛИЩА СТЕБЛІВ У КОНТЕКСТІ СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОГО ДІАЛЕКТУ: РЕФЛЕКСАЦІЯ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКИХ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Стеблів - дуже давнє поселення насправді. (Розхвасталася! :)))))))
Зміст із гуморинкою, а за формою чомусь навіяло на думи козацькії... Така вже мова добірна й соковита. Може, не ті слова, не можу до пуття висловити оте враження, ніби доторкнувся до великого народного пракореня.
))))) а мій колись випадково руками такооооооооооооого товстолобика впіймав!) луска - як 5 копійок! пів-ванни довжиною! і це - чесно! я не жартую зараз! шкода, що то був один єдиний раз. а так - краснопірки. малих назад випускає, а великих у півлітрову баночку складає!(ось зараз вже жартую!:)))))))))
.gif "{#}")