07.03.2012 10:50

-

233

6 | 6

 © Толік Панасюк

Нехай не пройде чаша та повз мене.

До річниці Т. Г. Шевченка.

- Ось ще один нескорений бунтар 

Хай перебісяться 

Вже стільки їх насіяно степами 

СушЕних вітром 

Вимитих дощами 

Їх сила - буйна ковила… 

Хай бреше проповідник. 

Ні не марнота, 

То бунтарями кинуті слова 

На зло вітрам, 

Зійшли колоссям, 

Стиглим зерном, 

Тілом 

Нерукотворного причастя. 

Хто скуштував, 

Вже не відвернеться від правди. 

Шукатиме, нещасний, крові. 

Що варте тіло без святої крові? 

Не вірте зайдам. 

То бунтаря душа 

Спокою не знаходить 

Коли у чаші від вина вода. 

Що варто слово? 

Коли у душах мільйонів  

Одночасно не зійшло. 

Коли не піниться вино. 

Коли благословляючи Марію 

Із рідної оселі гоним Катерину 

З благословенням на руках, 

А на престолі 

Царі і напівбоги, 

Хрести змішалися з попами, 

З навченими не бунтарем 

Рабами, 

Що без розУму плещуть язиками 

Одними й тими ж молитвами: 

Спаси і сохрани раба… 

Кров бунтаря не вогняна вода, 

Вона скоріше ліки для ума… 

Нехай не прОйде чаша та повз мене. 

Душа пробуджена кричить: 

- Вина! 

Дрогобич., 2012