10.03.2012 16:42
© Тетяна Чорновіл
Весняний барвограй
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Мелодію зірчастих пісеньок
Весна у млосних барвах ночі грає,
Аж клена сік солодкий завмирає
Між збудженої пристрасті бруньок.
Та вже в небесну зоряну жагу
Рожево прокрадається світанок,
А місяць вишиває наостанок
Сріблясту пісню, ночі дорогу.
Сплітає в небі сонце промінці,
Їх веселково квіти розсипають,
Мов золотисті зайчики стрибають,
Видзвонюючи нотками в руці.
А сонечко все котиться униз
У колисанки пестощі багряні,
Де мліють сни і в зір світи незнані
З-за обрію везе Великий Віз.