15.03.2012 00:35
-
112
    
  3 | 3  
 © Орнелла

вже не має думок. і в словах більш не буде потреби. 

не залишилось сліз у ласкавих бездонних очах. 

я сьогодні сама. лину поглядом в лагідне небо. 

наче квітка зів`яла. мов зраджений стомлений птах. 


завтра знову зійде ніжне сонце - і день розпочнеться. 

знов прокинеться світ, залишивши в минулому жаль. 

але в душу мою ніжна радість уже не вернеться. 

буде вічно в ній жити холодна глибока печаль. 


я мовчу. струни серця тендітні давно вже не грають. 

обірвалась сьогодні остання, найтонша струна. 

йдуть безслідно роки, дні за днями невпинно минають 

тільки смуток мій зимній чомусь не мина.... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.03.2012 12:38  Сашко Новік 

та мине і смуток, сподобалось

 15.03.2012 09:06  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, все минає і це мине

 15.03.2012 00:39  Каранда Галина => © 

ще повернеться Ваша радість!
дуже сподобалася мелодика вірша.

 15.03.2012 00:38  Домар 

Все буде гаразд.. не сумуйте.. гарно написано..