26.09.2013 17:05
for all
184 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Бойчук Роман

Будинки - то книги...

Будинки - то книги...

Будинки - то книги, міста - то є бібліотеки,

Ми всі - персонажі життєписів різних висот.

Життя сторінки - орігамі кораблики; ріки -

Несуть їх, вбиваючи хвилями часу марнот...


І кожна полиця, як вулиця: книга до книги.

І світло у вікнах то гасне, то знову горить.

Чим ближче до стелі, тим далі книжки від підлоги

І вже хмарочосам ледь видно підлогу згори.


Так легко знайти себе і загубитись між ліній:

Рядів, паралелей дотичних землі стелажів;

Читати себе - у руках цілий світ на коліні,

В читальному залі - спортзалі думок мережі.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.02.2014 21:19  Мальва СВІ... 

Цікаве бачення. Так ще про книги не думала... чудове Образне мислення. 

 17.11.2013 17:47  БумБум 

Стих в котором нет рифмы... 

 28.09.2013 21:03  © ... => Олександр Новіков 

))) Привіт! Дякую)) Вчора зачитував цей вірш з листочка у нашій обласні бібліотеці перед польськими поета) Так от, як тільки-но я вийшов, щоб покинути захід - за мною мене на сходах наздогнала працівник бібліотеки і щиро просила подарувати їм цього вірша і підписати їм отой листочок, мовляв, що дуже-дуже сподобалось)) Що я любязно зробив... Мені було надзвичайно приємно. Друже, ну ти ж мене знаєш, я не надто поспішаю переробляти уже написане)) Але варіанти розгляну. Дякую тобі за приємну творчу дискусію;) 

 27.09.2013 16:01  Олександр ... => © 

Ясно, ми відкидаємо все вище написане і вже повертаємось до книги, як такої, а не до будинків і тренуємо мОзги. Але все рівно спортзал мені якось не йде =) , але варіантів заміни вже не пропоную 

 27.09.2013 10:45  © ... => Тадм 

Спасибі! Радий, що сподобалось!) 

 27.09.2013 10:44  Тадм 

ой, яка тематика напередодні дня бібліотек. моє чудово! 

 27.09.2013 10:40  © ... => Наталя Данилюк 

Дякую, Наталочко! Я відповів Олександру (щойно) і проставив всі крапки над "і"))) 

 27.09.2013 10:39  © ... => Тетяна Белімова 

Привіт! Ну що сказати?.. Облонських, так Облонських...))) Спасибі!) 

 27.09.2013 10:36  Наталя Дан... => © 

Гарна тема, Ромчику, актуальна! В наш час книги дійсно поступово відходять на задній план. Тому, варто приділяти їм більше уваги. А кому, як не нам, поетам, про це знати?!
Цікавий коментар Олександра. Бачу, він зазирнув значно глибше і помітив те, що не побачили інші читачі. Може, і справді, виходить маленька *нестиковка*, але вірш - глибинний і мудрий. 

 27.09.2013 10:35  © ... => Ольга Шнуренко 

Спасибі Вам, пані Олю! Гадаю Ви праві...) 

 27.09.2013 10:33  © ... => Олександр Новіков 

Олександре! У книжках персонажі - ті ж самі люди і чи мало не у кожному персонажі, літ. герої - читаєш щось своє, про себе... Власне, що грані переходу немає - ми і люди і персонажі водночас. Тонка філософія, розумієш?)) Останній же катрен підсумковий і друга його частина говорить дещо про інше: про те, що у книжках - можна пізнати окрім себе ще й цілий світ + читальний зал - тут не тільки мається на увазі конкретно бібліотеки зал - тут же сказано "на коліні" - отже він будь де може бути)) Ну і про спортзал - адже читання є дійсно тренуванням мозгів)), що нині в якійсь мірі, на жаль відходить на один із задніх планів( Тому саме на цьому робиться акцент. Визнаю, що надто філософським вийшов твір, але ж і ти визнай, що направду я над чим задуматись, поміркувати, і )) подискутувати)). ДЯКУЮ, друже!;) 

 27.09.2013 09:05  Олександр ... => © 

Я хотів ще ввечері написати, але вирішив переспати з думкою. Ти даєш конкретне визначення, будинки-книги, люди-персонажі. Хто тоді читач? Може вища сила? Але тоді навіщо їй спортзал, адже вона вже за визначенням досконала? Ще варіант-люди. Але де тоді та грань переходу від персонажа до читача, яка ймовірність достовірності прочитаного і де те місце де масово і свідомо відбувається цей перехід(зліт практикуючих психологів не рахується)? і не завжди у "читаючого" тренується та мережа.
І ще, коли я фізично за межами своєї книжки, йду полицями і не "читаю" інших, бо слухаю музон, то ким я являюсь на даний час по всіх відношеннях? Коротше, я б прибрав обидва приміщення і зосередив увагу на моменті переходу від однієї іпостасі до іншої. Спортзал - це ниточка за яку я смикнув, вузлики треба зав`язувати міцніше 

 27.09.2013 08:11  Ольга Шнур... 

Дуже цікаві образи: місто- бібліотека, вулиці-полиці, будинки-книжки, а люди-літературні герої...
Особливо ці книжки-міста буде цікаво читати тим, хто буде жити після нас... 

 26.09.2013 21:50  Олександр ... => © 

при своїх 

 26.09.2013 21:28  Тетяна Бел... => © 

Несподівані метафори і образи)))) Згадала про будинок Облонських)))) 

 26.09.2013 18:50  © ... => Олександр Новіков 

)) Не просто думки, а цілу їх мережу - інтелект....) О!

 26.09.2013 18:38  Олександр ... => Деркач Олександр 

Ну да. Я ж так і зрозумів що ніякого відношення до ави =))) 

 26.09.2013 18:34  Деркач Оле... => Олександр Новіков 

ну а які ще асоціації можуть бути з такою Авою))) 

 26.09.2013 18:32  Олександр ... => © 

Мало. Грунтовніше давай 

 26.09.2013 18:31  Олександр ... => Деркач Олександр 

Це той шо робертдаунімолодший?=) 

 26.09.2013 18:00  Деркач Оле... => Олександр Новіков 

та я ж якось той, проти жєлєзного чєловєка не той))) 

 26.09.2013 17:58  © ... => Світлана Рачинська 

Спасибі, Світланко! Мені приємно!) 

 26.09.2013 17:16  Олександр ... => © 

Взагалі-то, цікаво, але я про спортзал ніяк не можу доперти, ніякими критеріями. Я думаю що "читати себе на коліні" в принципі зрозумів, але з залом щось ніяк 

 26.09.2013 17:01  Світлана Р... => © 

Креативненько) Визначення читального залу заслуговує уваги! Чудово)