15.03.2012 16:32

-

227

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Росьова фантазія

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Вам до Стеблева завітати 

Вряди-годи не довелось? 

Тоді ви можете згадати 

Задумливу красуню Рось. 

В хиткім обрамленні вербовім 

Хлюпочеться об береги, 

Що дивним дійством смарагдовим 

Хвилюють трави навкруги. 

Від центра з назвою Містечко – 

У кам’янім спокої плес. 

Ген острів Замок недалечко, 

Де плин ріки спиняє ГЕС. 

Летить крізь лопаті турбіни 

Вода нескорена стрімка, 

Й зірвавши вниз потоки пінні, 

Спокійно ллється знов ріка 

Повз Самовілки русло давнє 

У скалах гострих кам’яних. 

Знов хвильок лепетання плавне 

Тихенько лащиться до ніг. 

Пливе вервечкою в’юнкою 

В латаття снах краса води, 

І вже не матиме спокою,  

Той, хто хоч раз прийшов сюди, 

Де верби в річку заглядають, 

Зросивши косами траву, 

Де зорі снам розповідають 

Чарівну казку росьову.