17.03.2012 17:46
-
2398
    
  12 | 12  
 © Андрій Гагін

Чорнобильський дар

з рубрики / циклу «Чорнобильський дар»

Заклякло часу полотно 

Тут вітер-привид б’є по стінах. 

Здається все було давно: 

Епохи пам’ятник, руїна. 

Летить. Спинилась серед хвиль  

Лиш зла невидима таїна 

Що виглядає немов штиль – 

Але єство її зміїне.  


Спинися. Стій. Чи не причина? 

Ти чуєш як лунає дзвін. 

У спогадах живе невпинно 

Гірким полином, цей проклін. 

Триває, дивиться у спину 

І досвід він несе взамін. 

Смертельний дар діянь людини; 

Страшний тягар природи він. 


«Ми всі не впали на коліна» – 

Шумлять тополі навздогін. 

Ці бранці заплатили ціну; 

Стоять без сподівань і змін. 

Чорнобиль не лише руїна – 

Тепер це дар для поколінь. 

В майбутнє шлях, з цього трампліну, 

Повинен вести лиш до змін… 



16.03.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.05.2013 12:55  Коруняк Жанна Борисовна 

Дари нажаль бувають небажаними. Чорнобиль таки серьозний геморой.

 17.03.2013 16:04  Світлана Рачинська 

Слова "руїна", "на коліна" - не дарма римуються до "Україна"... Історія не збреше... І ми не забудемо))) Бездоганна робота!

 18.03.2012 14:46  © ... 

Дякую Всім за відгуки!

 18.03.2012 12:16  Серж 

Тема дійсно болюча. У кожного, мабуть, є знайомі - ліквідатори, переселенці, а дехто й сам був учасником ліквідації на ЧАЕС. Проте, недавно подивився супутникову мапу Чорнобиля - там іде життя! З супутника видно, що мабуть там якісь чи то склади автомобілів ( на півострові стоїть їх сотні дві) чи то автобусів, ведеться якесь будівництво. Кому цікаво - загляньте. А ще на днях у ВР зареєстрований закон про зміну статусу Зони - мабуть будуть проводити "деребан" і там. От і згадується "чорний гумор" часів трагедії - "Українці - це така нація, що не бохться радіації". ЖАХ!

 18.03.2012 10:58  Сашко Новік 

класно

 17.03.2012 23:59  Тетяна Белімова 

Ви - молодець, підіймаєте важку для всіх тему. Дякую.

 17.03.2012 20:31  Чернуха Любов => © 

Боляче згадувати, ще не скоро це стане минулим..

 17.03.2012 20:27  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно!

 17.03.2012 18:11  Каранда Галина => © 

та, мабуть, з цього трампліну - тільки вниз... люди вміють наступати на одні граблі необмежену кількість разів...
У нас є алея чорнобильців... коли помирає ліквідатор, - на алеї висаджують ще одне деревце. так вони й ростуть, різного віку дерева з прикріпленими табличками з іменами...це близько до Мгарського монастиря і Скитської(від "скитатися") церкви. а сама алея веде до Кургану скорботи (пам"яті жертв голодомору)
символічне таке поєднання пам"ятників...
гарний вірш.